Межрегиональная академия управления персоналом РЕФЕРАТИ
З ІТСОРІЇ УКРАЇНИ
НА ТЕМИ : Гетьман Мазепа Іван Скоропадський 3. Кирило Розумовський 4.Кирило-Мефодієвське братство 5.Повстання Декабристів Виконала : Терпиловська Анастасія Федорівна Студентка КПс МАУП КИЇВ 2000 ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА.
Іван Степанович Мазепа (1687-1708) народився десь між 1632 і 1644рр.
Походив з українських шляхтичів Мазеп-Колединських .
Мазепа навчався в Києво-Могилянській колегії , а також в єзуїтський колегії
у Варшаві. Службу почав при дворі польського короля Яна Казимира як
«покойовий дворянин» . За його дорученням їздив до Франції ,Італії,
Німеччини, в Голландії вивчав артилерійську справу. Став освіченою людиною
,знав польську , латинську , німецьку, італійську ,французьку, татарську і
голландську .Після повернення до Варшави , за дорученням короля їздив до
Виговського (1659),до Юрія Хмельницького (1660). У 1663 відвозив Тетері
Гетьманські клейноди. У цьому ж 1663 р. Мазепа залишив службу у короля й
деякий час жив у батьківському маєтку в Мазепинцях. У 1669р. Мазепа почав служити в гетьмана Дорошенко в Чигирині, де
дістав ранг генерального осавула, а потім писаря. У 1764 р. Дорошенко
послав Мазепу у Крим і Туреччину просити військової допомоги , та на шляху
його спіймали запорожці і хотіли стратити , але Сірко не дозволив і
відправив його до Самойловича .У Самойловича Мазепа швидко завоював довір”я
, виховував його синів і виконував різні доручення .У 1682р , він став
генеральним осавулом , а в 1687р він зайняв пост Гетьмана. Маючи неабиякий розум і здобувши гарну освіту ,Мазепа був видатним
політиком ,вправним оратором і водночас людиною хитрою та владолюбною. З перших днів свого правління Мазепа сумлінно виконував повеління
царського уряду й вірно служив йому. Уже в 1688р відповідно до Коломацьких
статей 1687р почалося будівництво фортець . У березні 1689р вирушила на південь російська армія (112тис чол) під
командуванням князя В.Голіцина . 20 квітня на р.Коломаку до неї приєдналося
козацьке військо на чолі з гетьманом Мазепою .Вони розбили передові
татарські загони, і 20 травня підійшли до Перекопа. Але через виснаженість
військ ,24 червня війська коло Коломика розійшлися і направились по
домівках . Союзники Росії у війні з Туреччиною –Польша, Австрія, Венеція – у
кінці 1698 р. почали мирні переговори з Туреччиною і в 1699р в м.Карловцях
,уклали мирний договір .Азов з навколишньою місцевістю залишався за Росією
.На Дніпрі мали бути зруйновані фортеці .Росія припиняла виплату данини
кримському хану. Отже від Коломацької ради 1687р , до початку Північної
війни 1700р на вимоги царського уряду козаки брали участь у числених боях
проти турків та татар, а селяни й міщани мусили постачати російські війська
, які проходили через їх землі . Їх начальники безборонно притісняли , а то
й просто знущались над місцевим населенням .
Хоч Мазепа і здійснював деякі заходи ,щоб обмежити розміри панщині і різних
поборів у старшинських маєтках, повинності що їх мусили виконувати
посполиті ,безперервно зростали ,визиск їх збільшувався , посилювалося
зубоження козацтва й міських низів . Все це викликало незадоволення
народних мас і приводило до масових повстань , які Мазепа за допомогою
царських військ жорстоко придушував.
Протягом листопада 1708р відбувся ряд воєнно-політичних акцій .2 листопада
війська О.Меншикова взяли штурмом Батурин.12 листопада у Глухові відбулася
церемонія проголошення церковної Анафеми . Єдиним успіхом у ці тривожні
дні для Мазепи став перехід на його бік , частини Запоріжців на чолі з
кошовим отаманом Костем Гордієнко.
Між тим події складалися не на користь І.Мазепи.У травні 1709р царські
війська полковника Яковлева ,зруйнували Січ, і знишили велику кількість
козаків.
Нервове напруження останніх місяців ,жорстокі невдачі ,провал планів та
задумів,підірвали здоров”я Гетьмана . Мазепа почав хворіти .Відчуваючи наближення смерті ,він наказав
спалити документи ,що належали йому, висповідався і тихо помер 2 жовтня
1709р ,у селі Варниці ,неподалік Бендер. Іван Скоропадський (1708-1722).
Хоча Скоропадський і фігурував у планах Мазепи та підтримував ідею
автономії України ,ПетроІ погодився на його обрання , бо той був людиною
старою й ненаполегливою . Скоропадський фактично не чинив опору царським
реформам , але й зробити міг небагато.Одразу після його обрання у 1708 р
цар відрядив до Скоропадського свого намісника Ізмайлова та два російських
полки , давши їм таємні вказівки заарештувати гетьмана якщо його дії
викличуть підозру.Незабаром почала проводитися політика підпорядкування
.Резиденцію гетьмана з Батурина перенесли до Глухова , поближче до
Російських кордонів . Головнокомандуючим козацького війська був поставлен росіянин.На посаду
управляючих територіями полків призначали чужинців і росиян.Уперше росіяни
отримали на Україні великі землеволодіння . Навіть за видавничою правою
здійснювався нагляд.
Експлуатація українських ресурсів мала різноманітні форми. Між 1709-1722рр
Україна повинна була утримувати десять російських полків, розміщених на її
території.
Десятки тисяч Українців посилали на працювати на будівництві Ладозького
каналу та нової царської столиці Санкт-Петербурга . У 1719р українцям
забороняли експортувати зерно безпосередньо на Захід. Натомість вони
повинні були возити його у російські порти Ригу та Архангельськ , де воно
продавалось за встановленими урядом цінами. Нарешті , російським купцям
створювалися пільгові умови для продажу в Гетьманщині своїх товарів ,у той
час як українці сплачували величезне мито за крам ,що везли на північ. Але найбільш ударом для українців стало те , що у 1722р Малоросійська
колегія –урядовий орган Москви , що складався з шести російських урядовців
, які постійно перебували на Україні – дістали право разом з Гетьманом
ділити владу .Це було занадто навіть для терплячого Скоропадського . Він
поїхав до Санкт-Петербурга просити царя переглянути цю справу . ПетроІ
відмовив йому. І невдовзі повернувшись до Глухова старий гетьман помер.
ВІДНОВЛЕННЯ ГЕТЬМАНСТВА .ОБРАННЯ ГЕТЬМАНОМ К.РОЗУМОВСЬКОГО
Після смерті Анни Іванівни з 1741р по 1761р царицею стала дочка Петра 1
Єлизавета Петрівна. При ній політику щодо України було пом”якшено. Це
пояснювалось як складністю зовнішньополітичного становища Росії і
намаганням , у зв”язку з цим залучити на свій бік козацьку старшину , так
і в певній мірі особистими симпатіями цариці. Виходець з України ,козак
Олекса Розумовський став улюбленцем Єлизавети.У 1744р вона приїжджала до
Києва , де їй вручили просьбу старшини про обрання нового гетьмана. Цариця
прихильно поставилася до цієї просьби , але кандидата в гетьмани обирала
сама. У 1750 р.в Глухові під наглядом царського представника відбулася
рада , яка обрала гетьманом брата фаворита цариці-Кирила
Розумовського.(1750-1764). Правління гетьманського уряду було ліквідовано
,царських урядовців відкликано,владі гетьмана підпорядковано Запорізьку Січ
.Новий гетьман повністю діяв з волі цариці ,роздавав багато земель
українській старшині і російським дворянам ,сприяв зміцненню козацької
старшини як поміщиків-феодалів. Ще в 1732р за царювання Анни Іванівни на Слобожанщині замість
ліквідованих козацьких полків були створенні драгунські полки з царськими
офіцерами на чолі. Туди й зачислялась й частина козацтва . Але це викликало
велике незадоволення козацької старшини та козаків, і в 1743р козацькі
полки на Слобожанщині були відновлені. У 1754 р. були ліквідовані митні побори на порубіжжі Росії та
України . А у 1761р видано універсал про виключене право козацької старшини
на гуральництво.
З відновленням гетьманства, підпорядкування Лівобережної України із Сенату
було передано в Колегію іноземних справ.Однак гетьман не дбав про
збереження такого правового статусу України і тому у січні 1756р
Лівобережну Україну було знов переведено до Сенату, в якому утворено
“особую єкспедицию ” для українських справ.
Результатом суспільно-політичної діяльності гетьмана Розумовського стала
судова реформа.Універсалом від 17 листопада 1760 р гетьман запровадив
новий порядок судочинства , з гідно з яким ,генеральний суд очолювали 2
генеральні судді ,а до його складу входили вибрані від старшини
представники кожного з 10 полків.Того ж року полкові суди було перетворено
на городські , де розглядалися кримінальні справи. Загалом судова реформа ,здійснена Розумовським , відповідала інтересам
козацьких старшин .
1763 р К Розумовський підготував на ім”я Катерини 2 дві чолобитні: про
відновлення давніх прав України та про необхідність перетворення Києво-
Могилянської академії на університет та заснування університету в
Батурині.АЛЕ реакція російського уряду на ці чолобитні ,виявилась дуже
негативною .
І 10 листопада 1764р вийшов царський указ про ліквідацію гетьманства. Після
ліквідації гетьманства Розумовський залишився крупним поміщиком .Помер 9
січня 1803 року похован в церкві Воскресіння Христового в Батурині. КИРИЛО-МИФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО 3 березня 1847р студент Київського університету Олексій Петров доніс
царським властям про таємне товариство , яке він випадково виявив .Поліція
тут же арештувала провідних членів товариства і відправила їх до Санкт-
Петербурга.У результаті посилених допитів власті дізнались про існування
Кирило-Мефодієвського товариства – першої на Україні організації
політичного спрямування .
Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків
співчуваючих. До групи входили молоді представники української
інтелігенції на чолі з Миколою Костомаровим та Миколою Гулаком .Хоч Тарс
Шевченко і Пантелеймон Куліш – підтримували з братством недуже стійкі
зв”язки - їх також арештували. Товариство було нетільки малочисельним але й
обмеженим у своїй діяльності.Протягом приблизно 14 місяців товариство
збиралось кілька разів на тривалі політичні та філософські дискусії , та
підготували ряд положень до своєї програми.
Найважливіші з цих положень сформульованих Костомаровим , містились у
творі під назвою “Закон Божий (Книга буття українського народу)” Серед
пропонованих в ньому заходів були скасування кріпацтва , ліквідація
юридичних відмінностей між станами , доступність освіти для мас. Столицею
федерації повинен був стати Київ.Першою по шляху створення федерації
повинна була піти УКРАЇНА. Погоджуючись щодо загальних засад , учасники
групи , однак розходились в питанні про те , що вважати першочерговим і
найважливішим. Для Костомарова це була єдність і братство слов”ян ;
Шевченко палко вимагав соціального й національного звільнення укра”їнців ,
а Куліш наголошував на важливості розвитку укра”їнської культури .
Попри відносно безневинний характер товариства царські власті вирішили
покарати його провідних членів .Костомаров , Куліш та інші помірковані
дістали вирок, що пердбачав заслання в глиб Росії терміном на рік або
більше. Гулака засудили до 3 років ув’язнення .А Шевченко віддали до
солдатів , терміном на 10 років. ВИСНОВОК Значення Кирило-Мефодіївського товариства важливе з кількох
міркувань .Воно явило собою першу ,хоч і невдалу спробу інтелігенції
перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку ;
воно привернуло увагу царського уряду до потенційної небезпеки зростаючої
національної свідомості українців ; ліквідація товариства дала сигнал до
наступу антиукраїнської політики і ознаменувала початок довгої безупинної
боротьби української інтелігенції з російським царатом. ПОВСТАННЯ ДЕКАБРИСТІВ
Багато царських офіцерів , які брали участь у наполеонських війнах Європи ,
зазнали впливів політичних інститутів і цінностей Заходу й стали їхніми
прибічниками . Повернувшись із перемогою , вони сподівались , що начебто
ліберальний ОлександрІ упровадить в Росії реформи на західний зразок.
Глибоко розчарувавшись , невелика група самовідданих армійських офіцерів ,
переважно представників найзнатніших родів Росії , утворили таємні
товариства , що ставили собі за мету повалення самодержавства і
встановлення конституційного правління . Перше таке товариство – “Союз
порятунку”- було засноване у Петербурзі 1816р Десь через п”ять років воно
розкололось на дві окремі групи , щонайдалі перебували в Петербурзі,
продовжувало розвивати республіканські ідеї. Не маючи сильного проводу ,
воно зробило небагато . Зате Південне товариство , з осередком в Тульчині ,
на півдні України , де служив його керівник – полковник Павло Пестель ,
діяло ефективніше. Пестель переконав приєднатися до його організації іншу
таємну групу – Товариство Об”єднаних Слов”ян. Йому також вдалося схилити на
свій бік революційну Польську групу , що діяла на Україні .Таким чином ,
Південне товариство до 1825 р. з майже 30 офіцерів –змовників зросло до
близько 160.
Сформульована в документі під назвою “Руська правда” програма Пестеля була
більш радикальною , ніж програма північних конституціоналістів . Вона
передбачала скасування всякої соціальної та політичної нерівності ,
модернізацією господарства країни ,провід революційної верхівки ,сувору
централізацію управління. Члени Товариства об”єднаних слов”ян не поділяли
централіських упереджень Пестеля. , схиляючись до ідеї реорганізації
імперії на федеративних засадах .
Смерть Олександра І в грудні 1825р зненацька застигла ідеалістично-
настроєних революціонерів-дилетантів як Північного так і Південного
товариств. Керівники Північного товариства зібрали під своїм командуванням
кілька тисяч війська і вдалися до спроби скинути нового царя МиколуІ . Це повстання провалилося , а всіх його провідників заарештували .На
Україні Південне товариство мало трохи більший успіх , провід у товаристві
перейшов до Бестужева-Рюміна та братів Муравйових-Апостолв . Хоч вони й
змогли переконати близько тисячи своїх солдат приєднатись до повстання ,
але великої підтримки з боку солдатів вони не дістали.Після тижня
безцільних блукань , їзні сили були в щент розбиті вірними царю військами
. Так повстання декабристів – цей перший в історії революційний вибух –
зазнав катастрофічної поразки .